Від росту податків страждають усі, крім тих, хто ними керує, каже народна мудрість.

Як це працює? Спочатку підвищення податків збільшує витрати підприємців, від чого вони збільшують ціни. Далі споживачі менше купують товарів і послуг і, як наслідок, стають біднішими. Разом із цим бізнеси скорочують обʼєми свого виробництва, дехто із них банкрутує або йде в тінь, щоб вижити. Тоді в економіці збільшується частка тіньового сектора й корупції, а реальні зарплати знижуються.

Через це збори податків, на які так розраховують чиновники, є завжди набагато меншими, ніж вони сподіваються. Це економічний запобіжник, який не дає підвищувати податкове навантаження на економіку, просто піднімаючи ставки. Бо для росту бюджетних надходжень має рости економіка, а підвищення податків, якраз навпаки, її гальмує, от і виходить замкнуте коло.

На наше щастя, є підприємці, які не зупиняються і продовжують працювати, збільшувати продуктивність своєї праці і цим розвивають економіку. Своєю роботою вони приховують негативний вплив податків на економіку, бо неможливо побачити втрату економічного зростання. Виникає небезпечна ілюзія, що все добре, і нею користуються й маніпулюють невігласи. “Ось подивіться, – кажуть вони, – ми їм піднімаємо податки, мита, регулювання, а вони ще живі, працюють і розвиваються. А отже, ми все правильно робимо, чого вони скиглять?”

Можна повісити бігуну рюкзак на спину, але він все одно бігтиме. І кожна наступна цеглина в ньому вимагатиме більше зусиль, але ж він і далі буде бігти, іти, повзти. Проблема в тому, що бігун, як і українська економіка, відставав від інших ще до війни. А зараз цей розрив буде тільки зростати. Чи не час задуматися про результат марафону?

Джерело: Володимир Поперешнюк / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора