Президент України Володимир Зеленський презентував два важливі документи: у листопаді — План стійкості України, спрямований на зміцнення держави, і місяцем раніше — План перемоги, що передбачає п’ять пунктів та таємні додатки для зміни ходу війни на користь України. Проте реалізація відповідних пропозицій залежить від ефективності Міністерства оборони, яке, за висновками експертів і ЗМІ, зіштовхнулося зі значними труднощами під керівництвом міністра Рустема Умєрова.

У чому проблема керівництва Умєрова?

Спочатку відбулася спроба усунути керівницю Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марину Безрукову, відому ефективністю та принциповістю. Заступник Умєрова Дмитро Кліменков запропонував ліквідувати АОЗ через поглинання меншим Державним оператором тилу (ДОТ), посилаючись на «стандарти НАТО». Однак Представництво НАТО це спростувало. Ідею вдалося відкинути завдяки тиску експертів і міжнародних партнерів, але наглядова рада АОЗ досі не працює.

По-друге, спецекспортери досі не ліквідовані. Після розслідування про корупцію в «Спецтехноекспорті» міністр Умєров заявив про передачу компанії від ГУР до Міноборони з подальшою ліквідацією.

Нагадаємо: через «Спецтехноекспорт», «Укрспецекспорт» і «Прогрес» часто постачали зброю за завищеними цінами чи зірваними поставками, попри передоплату. Вимога ж НАТО — ліквідувати спецекспортерів (позбавити їх функцій імпорту). Однак за два місяці після заяв жодної інформації про прогрес немає.

І третій факт — закупівельна функція Міноборони залишається розпорошеною, а схема фінансування оборонних розробок непрозорою. Найбільш скандальний Департамент військово-технічної політики досі працює, обслуговуючи угоди, укладені до створення Агенції оборонних закупівель (АОЗ). Крім того, має монополію на закупівлю інновацій за застарілими радянськими процедурами. Сума контрактів, якими займається департамент, перевищує 410 млрд грн.

У керівництві ДВТП лишається Тоомас Накхур, підозрюваний у розкраданні 1,5 млрд грн. Департамент досі не перевіряли Рахункова палата чи Головна інспекція самого Міноборони.

Заступник міністра Дмитро Кліменков, близький до Рустема Умєрова, окрім закупівель із бюджетом 800 млрд грн, контролює напрями з високими корупційними ризиками: будівництво військового житла, управління оборонними землями та понад 100 державних підприємств, включно з «Мотор Січ» і «Укрнафта». Усі ці сфери курує лише один заступник, що створює значні ризики для ефективності та прозорості управління.

До прикладу, Міноборони так відкликало з фронту понад 100 тисяч мін через їхню низьку якість. Контроль за цим здійснювали воєнпреди, які рекомендували контракт із виробником, незважаючи на очевидну неспроможність заводу.

Проблеми з управлінням впливають і на реалізацію президентського Плану стійкості. Нарощування виробництва снарядів, ракет і дронів  виконано частково. Захисники ж відчувають гостру нестачу мінометних снарядів, що свідчить про нездатність очільника Міноборони забезпечити ефективність.

«Делегування відповідальності» створює умови для саботажу реформ. Департаменти дублюють функції, а важливі напрями контролюють давні партнери Умєрова. Снавер Сейтхалілєв і Ленур Мамбетов, позаштатні радники міністра, мають вплив на ухвалення рішень, незважаючи на відсутність офіційних посад, доступу до держтаємниці чи декларування майна. Журналістські розслідування свідчать, що обидва радники можуть мати російські паспорти.