Рішення спрямоване на збереження стійкості валютного ринку, утримання інфляційних очікувань під контролем і поступове сповільнення інфляції, пояснили в НБУ. Зростання цін останніми місяцями випередило прогнози й у листопаді під впливом різних чинників пришвидшилося до 11,2% у річному вимірі, йдеться в повідомленні.

Нацбанк очікує, що 2025 року цей показник знизиться і “прямуватиме до цілі 5%”. Цьому мають сприяти розширення пропозиції на сільгоспринку і стабільна фінансова допомога інших країн.

“НБУ бачить необхідність у посиленні процентної політики для розвороту інфляційного тренду і приведення інфляції до 5% цілі на горизонті політики. Підвищення облікової ставки сприятиме збереженню контрольованості інфляційних очікувань і підтримає реальну дохідність гривневих інструментів. Це підживить інтерес до строкових гривневих заощаджень, а відповідно, сприятиме зниженню тиску на курс і ціни в міру вичерпання дії тимчасових рушіїв інфляції”, – вважають у Нацбанку.

Контекст

Облікова ставка визначає норму відсотка, який стягує НБУ в разі рефінансування комерційних банків. Що вища ставка, то дорожче для банків і для споживачів коштують кредити й депозити. Це стимулює бізнес і населення накопичувати гроші, а не витрачати їх. Унаслідок цього попит на товари зменшується, інфляція сповільнюється. Зворотний бік підвищення облікової ставки – скорочення кредитування і, як наслідок, уповільнення економічного зростання.

У червні 2020 року облікова ставка в Україні сягнула історичного мінімуму – 6%. У березні 2021 року НБУ почав поступово підвищувати її, і в січні 2022 року, за місяць до російського повномасштабного вторгнення, вона становила 10%. У червні 2022 року Нацбанк підвищив ставку до 25%. Вона трималася на цьому рівні понад рік: у липні 2023 року її знизили до 22%, а у грудні – до 15%.

Протягом 2024 року НБУ вже тричі знижував ставку: у березні – до 14,5%, у квітні – до 13,5%, у червні – до 13%.