Навіть вчинивши корупційні злочини, можновладці зазвичай уникають бодай політичної відповідальності. Вони просуваються карʼєрними сходами, залишаються в “кадровому резерві”, щоразу отримуючи нові і нові державні посади. І байдуже, якщо не показали результатів на попередніх. Артем Ситник майже 10 останніх років нерозривно повʼязаний з антикорупційною вертикаллю попри те, що фігурував у скандалах і навіть був включений у реєстр корупціонерів — тобто тих, з ким мав би боротись. Сім років на чолі НАБУ, два роки — в заступниках голови НАЗК, півроку — в Агенції оборонних закупівель. І ця посада точно не стане для нього останньою — адже враховувати бекграунд в нас не прийнято, скільки б суперечливих епізодів у ньому не було.
