За словами співрозмовників, їм вдалося домовитися про більш вигідні умови для України, саму ж угоду вони вважають способом розширення відносин зі США й закрпіленням перспектив для країни після трьох років війни.
За даними FT, Вашингтон відмовився від вимоги володіння $500 млрд від потенційних прибутків від розроблення ресурсів, тож Київ погодився підписати угоду.
Видання пише, що ознайомилося із остаточною версією угоди, датованою 24 лютого. Документ передбачає створення фонду, в який Україна вноситиме 50% прибутку від розроблення ресурсів, а також супутньої логістики. Як пише “Економічна правда”, яка також отримала текст угоди в розпорядження, ідеться про природні ресурси, порти та повʼязану з ними інфраструктуру.
FT звертає увагу, що туди не увійшли мінеральні ресурси, прибутки від яких уже надходять до українського бюджету. Ідеться про “Нафтогаз” та “Укрнафту”.
Фонд на власний розсуд може зараховувати або повертати уряду України фактичні витрати, понесені за новими проєктами, а внески реінвестовуватимуть щонайменше раз на рік в українську економіку з “метою сприяння безпеці та процвітанню”, йдеться у матеріалі “ЕП”. Майбутня угода про Фонд також передбачатиме розподіл коштів у майбутньому.
Згідно з остаточно редакцією, Київ і Вашингтон спільно керуватимуть фондом, однак США матимуть повноваження ухвалювати рішення у межах свого законодавства.
До документу додали пункт, за яким обидві країни не матимуть права продавати або передавати свою частку у фонді без попередньої письмової згоди іншої сторони.
Із угоди прибрали положення про збільшення інвестицій в Україну щонайменше вдвічі на кожний внесений долар, а також мету повернути ВВП України до рівня кінця 2021 року. Також виключили норму про те, що надходження доходів із об’єктів, які на момент підписання угоди були окуповані країною-агресором Росією, можуть перевищувати 50% у разі деокупації. Нема є частини, за якою уся фінансова допомога США додається до суми, яку Україна має “покласти” у фонд, поінформував ЗМІ.
Однак гарантії безпеки, на яких наполягав Київ, залишили для подальших обговорень. Загалом цей документ – лише “рамкова угода”.
“ЕП” зазначила, що угоду мають підписати міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та держсекретар США Марко Рубіо.
Контекст
ЗМІ писали 14 лютого, що президент України Володимир Зеленський відмовився від пропозиції делегації Конгресу США підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки меморандум, згідно з яким Штати отримали б 50% усіх майбутніх запасів мінералів в Україні, через відсутність у документі гарантій безпеки для України.
15 лютого Financial Times опублікувала дані про те, що Зеленський наполягає, щоб будь-яка угода щодо українських рідкісноземельних корисних копалин була безпосередньо пов’язана з американськими та європейськими гарантіями безпеки, і що глава Української держави хоче, щоб інші країни, зокрема держави ЄС, брали участь у майбутньому розробленні природних ресурсів України. Ще одним спірним пунктом угоди було положення, що всі спори щодо прав на українські ресурси мають врегульовувати в судах Нью-Йорка, зазначила FT.
Зеленський заявив 20 лютого, що Україна готова до “корисної угоди” з президентом США Дональдом Трампом щодо інвестицій і безпеки. За даними ЗМІ, США передали Україні “покращений” проєкт угоди щодо мінералів. Джерела NV інформували, що нова американська редакція проєкту угоди жорсткіша за попередню, окрім мінеральних копалин, вона охоплює газ і нафту, а також пропонує закріпити за США 100% власності майбутнього фонду.
22 лютого українська сторона передала американським колегам нові пропозиції до тексту угоди про рідкісноземельні мінерали, повідомило джерело Fox News, яке бере участь у переговорах.
23 лютого Зеленський укотре заявив про те, що США надали Україні допомоги не на $500 млрд, а на $100 млрд. Також він заявив, що в угоді про українські ресурси мають бути прописані чіткі гарантії безпеки.
Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент сказав, що угода між США й Україною щодо українських корисних копалин містить “неявну” гарантію безпеки, у яку американці інвестують свої гроші.
24 лютого Трамп заявив, що намагається укласти з РФ угоду щодо економічного розвитку, зокрема й у галузі розроблення рідкісноземельних мінералів. Того самого дня російський нелегітимний президент Володимир Путін сказав, що готовий співпрацювати зі США щодо рідкісноземельних мінералів, зокрема з окупованих в Україні територій.
