На перший погляд, Зеленському катастрофічно невигідно, щоб у суспільній свідомості він був намертво прив’язаний до уряду. Адже особистий рейтинг Зеленського значно вищий від рейтингу уряду. Наприклад, червневе опитування SOCIS зафіксувало, що президентові довіряють 50,7% респондентів, а уряду — лише 21,5%. Персональний склад уряду залишається майже незмінним. Нових обличь взагалі не з’явилося. Просто зроблено низку рокіровок: перший віце-прем’єр Юлія Свириденко пересіла в крісло прем’єра, прем’єр Денис Шмигаль пересів у крісло міністра оборони, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук пересіла в крісло міністра енергетики, а міністр енергетики Герман Галущенко пересів у крісло міністра юстиції. Ну і ще кілька заступників міністрів пішли на підвищення: перший заступник Юлії Свириденко на посаді міністра економіки Олексій Соболев отримав посаду міністра економіки, довкілля та сільського господарства; ще один заступник Свириденко на посаді міністра економіки Тарас Качка став віце-прем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; перший заступник міністра фінансів Денис Улютін зненацька опинився в кріслі міністра соціальної політики, сім’ї та єдності. Сумнівно, щоб ці кадрові зміни надихнули народ.
