На завершення знову повернемося до протестів покоління “зумерів”. Вони охоплюють не тільки зубожілі країни, а насамперед ті, де десятиліттями панує корупція, безперспективність для молоді та незмінність політичних еліт. Декорації, як у Перу, можуть змінюватися, проте глибокі перетворення не відбуваються. Це як ходіння по замкненому колу. Протести спалахують блискавично, люди мобілізуються через соцмережі, особливо через ті, які складно контролювати. Прикладом слугує платформа для геймерів Discord. Заворушення — не мирні, наболілі проблеми виплескуються на розбиті вітрини, розграбовані магазини і, що є особливо помітним, на маєтки політиків, підозрюваних у корупції, та на них самих. Так було в Непалі, так сталося і на Мадагаскарі. Корупціонери і диктатори завжди сподіваються на правоохоронців чи на суди, які захищають систему. Але коли протестувальники громлять маєтки або лупцюють політичну еліту, система тимчасово виходить з ладу.