Документ під назвою “Торгівля заради безпеки” наголошує, що торгівля із країною-агресором Росією та її союзницею Білоруссю триває, незважаючи на агресію проти України, і пропонує способи її зменшити.
За даними медіа, 2024 року найбільше ЄС купував у Росії такі товари:
- нафту й газ – на €22,3 млрд (65% усього імпорту з РФ);
- залізо і сталь – €2,6 млрд (8%);
- добрива – €1,7 млрд (7,5%);
- нікель і алюміній – понад €1,8 млрд (разом 6%);
- неорганічну хімію, рибу і промислове обладнання – приблизно €1 млрд.
Білорусь, зазначають журналісти, залишається значним постачальником до ЄС добрив і хімічних продуктів.
Автори документа пропонують запровадити додаткові секторальні тарифи.
Країни-ініціатори наголошують, що імпорт із Росії не лише забезпечує їй “значні доходи й підживлює її військовий апарат”, а й “безпосередньо шкодить європейській економічній безпеці, оскільки він підтримує залежність у стратегічно важливих секторах”.
За даними Німеччини, Фінляндії, Швеції, Латвії, Литви, Естонії й Польщі, навіть після запровадження 19-го пакету антиросійських санкцій без обмежень залишаються деякі категорії імпорту, і це дає змогу Москві й далі отримувати мільярдні доходи.
Автори документа пропонують Євросоюзу запровадити мита на російські сталеві сляби (їх звільнено від санкцій до 2028 року); замінити російські аміак і кальцієві фосфати на товари зі США, Канади, Ізраїлю та Йорданії; скоротити або скасувати тарифну квоту на імпорт із Росії й Білорусі калійних добрив.
“Радіо Свобода” звертає увагу, що документ від семи країн не є зобов’язальним, однак пропонує Європейській комісії якнайшвидше підготувати пропозицію щодо нових мит на імпорт із Росії й Білорусі.
