На цьому тлі контрастом виглядає фігура нинішнього в.о. голови правління Павла Ковтонюка. Багаторічний головний інженер, технар до мозку кісток, він не був помічений у корупційних війнах чи технічних авантюрах. Більше того, він фігурував на плівках так званого “Міндічгейту” у виключно позитивному контексті — як “незручний” керівник, який “не виконує домашні завдання”, тобто відмовляється брати участь у тіньових схемах та поборах. Втім, його позиції не є бездоганними з точки зору апаратної ваги та лобіювання інтересів компанії. Вже на посаді виконувача обов’язків голови правління Ковтонюку так і не вдалося до кінця 2025 року “протиснути” через бюрократичну машину та затвердити у владних кабінетах необхідні фінансові плани “Енергоатома” на 2025 та 2026 роки. Ця затримка свідчить про те, що попри професіоналізм, йому поки що бракує політичного впливу для захисту корпоративних інтересів компанії на найвищому рівні.
