Також у політикумі не перший рік обговорюється можливість розпуску ТЦК та заміни їх рекрутинговими центрами. Щоб вони діяли не паралельно, як нині, а комплектуванням військових частин займалася мережа рекрутингових центрів. Попри привабливість цієї альтернативи та її підтримку багатьма військовими, які безпосередньо стикаються з масовими випадками СЗЧ, із неефективністю наловлених на вулицях бійців, проблемою лишається — як зробити, щоб люди, які ховаються від ТЦК, пішли до рекрутингових центрів. Реклама з принадами військової служби — гарна справа, але в країні, за приблизними підрахунками, до двох мільйонів ухилянтів, і якщо вони досі не прийшли до рекрутингових центрів, то навряд чи прийдуть туди добровільно навіть після ліквідації ТЦК. Є сподівання на паралельну реформу системи соціального заохочення до служби та суттєве збільшені виплати військовим, на що потрібні додаткові витрати з бюджету. Та поки цього всього нема, комусь доведеться і далі займатися “бусифікацією” військовозобов’язаних. Якщо не до ТЦК, то до центрів рекрутингу.