Добре, коли держава вшановую своїх батьків-засновників, але в США, наприклад, до їхнього числа відносять “велику сімку” — Джон Адамс, Джордж Вашингтон, Александр Гамільтон, Джон Джей, Томас Джефферсон, Джеймс Медісон, Бенджамін Франклін — а також депутатів, які підписали Декларацію про незалежність. Одні історики розширяють коло батьків-засновників, інші пропонують обмежитися “великою сімкою”, адже підпис під декларацією — не великий подвиг. В України, якщо орієнтуватися на більше число, тобто тих, хто голосував за Декларацію, аж 357 “засновників”. Може, менше, бо таких, як Микола Багров чи Сергій Цеков із Криму, комісія не пропустить. Але все одного число виглядає завеликим. Якби Стефанчук при написанні законопроекту детально вивчив історичний контекст того періоду, можливо, до переліку “засновників” включили б тільки тих, хто реально писав обидва документи, хто їх просував, а не тільки піднімав руку чи поставив підпис під текстом. А так — Левко Лук’яненко і комуністи, проти яких він усе життя боровся, опиняться в одному статусі. Абсурд!