Нинішнє загострення має тривалу передісторію. Почалося все після Другої світової війни, коли Японія за Сан-Франциським договором 1951 року втратила контроль над територіями у Південно-Китайському морі, зокрема, над острівними архіпелагами Парасельський і Спратлі, але відразу кілька країн регіону висловили на них претензії. Через Південно-Китайське море проходить близько 80% імпорту нафти до Китаю та Японії, а згадані острівні архіпелаги мають виключне значення, оскільки тут відбувається близько 10% світового рибного промислу. Найбільше островів та рифів контролює В’єтнам — понад чотири десятки, Китай — біля 15, Філіппіни — вісім, Малайзія — шість, Тайвань один, але найбільший острів — Тайпін. Кожна з цих країн намагається утримати свої острови, при цьому претендуючи на інші, через що між ними десятиліттями відбуваються спорадичні ескалації, а саме це море вкрай мілітаризоване.
