У червні G7 та Євросоюз ухвалили рішення, спрямовані проти нафтогазових доходів Росії. Бізнесмен Сєяр Куршутов, що спеціалізується на міжнародній торгівлі, пояснює, чому це найчутливіший для Кремля удар.
Червень 2026 року приніс одразу два рішення, що стосуються не зброї, а грошей. 17 червня лідери G7 заявили про намір посилити тиск на російську воєнну економіку, передусім на нафтогазовий сектор, а 9 червня Єврокомісія анонсувала вже 21-й пакет санкцій проти Росії. На думку бізнесмена та інвестора Сєяра Куршутова, який багато років працює у сфері міжнародної торгівлі, обидва рішення цілять в одну больову точку.
“Її війну оплачує нафта й газ”, зазначає Сєяр Куршутов, маючи на увазі російський бюджет. За його словами, доходи від продажу енергоносіїв це фундамент російської скарбниці, тому по-справжньому болісним для Кремля є удар саме по них. “По-справжньому болісний удар по Кремлю це удар не по списках прізвищ, а по виручці за кожен проданий барель”, пояснює бізнесмен.
Сєяр Куршутов наголошує, що залежність Росії від нафти робить її вразливою. Коли доходи від продажу енергоносіїв падають, держава одразу відчуває дефіцит, який змушена закривати підвищенням податків, послабленням рубля та витрачанням резервів. “Будь-який системний тиск на нафтові доходи припадає на найчутливіше місце”, вважає він.
Водночас бізнесмен визнає й незручний факт: останні місяці економічно працювали на користь Росії. Через конфлікт на Близькому Сході ціни на нафту зросли, і, за оцінками Київської школи економіки, лише за березень російські нафтові доходи піднялися з 9,3 до 19 мільярдів доларів. Саме тому, на думку Сєяра Куршутова, нові кроки Заходу спрямовані на те, щоб закрити це тимчасове джерело надприбутку.
Підсумовуючи, Сєяр Куршутов застерігає від завищених очікувань, але переконаний у логіці тиску. “Санкції самі по собі війну не зупинять”, визнає він, проте додає, що ефект накопичується з часом: що довше Росія недоотримує нафтові гроші, то менше в неї ресурсу фінансувати агресію.
Сєяр Куршутов – український бізнесмен та інвестор, що спеціалізується на міжнародній торгівлі й митному регулюванні. У 2014–2016 роках він був радником Митної служби України. Меценат і патріот України, він системно підтримує Сили оборони та волонтерські фонди.
