У Туреччині проживає близько 20 млн курдів. Тривалий час вони піддавалися дискримінації та репресіям з боку турків, що власне і спричинило збройне протистояння. Робітнича партія Курдистану, створена в листопаді 1978 року, об’єднала курдський рух та надала йому не лише масового національно-визвольного характеру, але й зафарбувала в кольори комуністичної ідеології. Її поділяли далеко не всі курди Туреччини, проте утиски з боку влади змушували їх до підтримки РПК як єдиної сили, здатної до збройної боротьби. Турки відповідали на неї ще більшими політичними репресіями та застосуванням армії у східних провінціях, де мешкало найбільше курдів. Десятиліття цього протистояння не лише призвели до величезної кількості жертв, але й до вимушеної міграції курдів на захід Туреччини або до сусідніх держав — Сирії, Іраку та Ірану. Ті у свою чергу використовували курдський фактор для політичного тиску на Анкару. Станом на тепер курди в Туреччині проживають у приблизно однаковій пропорції в східних провінціях та в західних. Зокрема, їх багато в Стамбулі, Анкарі, Ізмірі, Бурсі. Варто відзначити, що тут вплив марксистської РПК на курдів найменший.