Вочевидь, Путін розповідав Трампу свою інтерпретацію історичних подій. Чи знав про них глава Білого дому? Для нього, мабуть, це була ситуація з розряду “навіщо мені це взагалі знати”. Колись журналіст-провокатор Карлсон Такер після інтерв’ю, яке він узяв у Путіна, дав ємку характеристику словам диктатора про “денацифікацію України”: “Найтупіше, що я коли-небудь чув. Я ненавиджу всю цю розмову, бо вона несправжня. Путін намагався пов’язати когось зі злим режимом, якого більше не існує”. Попри неоднозначність фігури Такера, він правильно розставив акценти: сучасний глядач не хоче чути історичні лекції, про минуле він може почитати чи подивитися відео самостійно і скласти своє враження, людина інформаційної епохи бажає чути про майбутнє. Путін ніколи не говорить про майбутнє. Або читає історичні лекції, проводить спекулятивні паралелі, або каже про “реалії”, себто про сьогодення.